Украине скоро тридцать, а своего места в мире мы так и не нашли. И это совсем не смешно

Менше ніж за півроку незалежній Україні виповнюється 30-ть. Четвертий десяток – хороша точка, аби замислитись над сенсом існування. Найгірше, що може зробити уряд, – запустити серію роликів, зібраних з класичних кліше: поля пшеничні колосяться/борщі варяться/айтішники в лофтах трудяться/Батьківщина-мати у променях заходу сонця/літак «Мрія» гордо стоїть в ангарі.

На мою не скромну думку, Україні потрібен зрозумілий сенс. Ми так чи інакше зчитуємо його у інших країнах.

У Франції – романтична витонченість.

У Італії – темпераментний смак.

У США – працьовите завзяття.

У Японії – футуристичний сюрреалізм.

Навіть у маленьких острівних країн є чітке розуміння свого місця в світі, призначення, кармічної суті. Дуже хочеться сказати те саме і про Україну, втім суб’єктивно здається, що ми ще не там.

Україні потрібні два продукти: зовнішній і внутрішній.

Перший – зовнішній. Це те, що ми транслюватимемо світу. Те що йде після «Hello, my name is…». Те що перекриватиме сумний факт війни в очах тих, хто знає нашу країну тільки із вирваних з контексту новин і твітів. 

Зовнішній продукт має сформувати в очах людини, яка не знає про Україну, позитивну зв’язку на всіх рівнях почуттів.

Україні потрібно своє шоу на Netflix.

Україні потрібен свій фаст-фуд, який їстимуть на рівні з кебабами і чайна-боксами.

Україні потрібна музика потужніша за кей-поп.

Україні потрібен свій Бенксі.

Україні потрібен свій бренд одягу, який носитимуть разом з Supreme.

Україні потрібні музеї, що конкуруватимуть з французським Лувром і Помпіду, нідерландським Рейксмузеум і Стеделіком або німецьким Пергамонтом.

Зрештою, Україні потрібні свої сувеніри, які не соромно купити за 20 євро і причепити на холодильник туристу.

Разом із зовнішнім продуктом, туристичним і національним брендом, Україні потрібна велика внутрішня ідея. Універсальний вектор, який може бути спільним як для київського айтішника чи вінницького комбайнера, так і для львівського гуманітарія чи донецького або кримського переселенця. А найголовніше – нинішнього школяра та студента у будь-якій точці країни. 

Що це може бути? Ідей багато:

Найбільш цифрова держава з процесами на блокчейні?

Найбільш вільна держава з легалізацією всіх можливих секторів економіки?

Харчова і фудтек мека Європи?

Sustainable машинобудівний і промисловий хаб?

Країна-живець, що переробила війну, радіацію і економічні потрясіння на унікальний цінний досвід?

Країна-посередник торгівлі з найбільшою діаспорою?

Будь яка з ідей має з’явитись на стику нинішніх ресурсів, можливостей і потреб цього світу.

Найважливіше в цьому, аби врешті решт у багатомільйонної країни з’явилась візія, яку можна назвати smart & sexy. 

Ідея і візія не має займати 90 слайдів, вона має займати місце в голові і серці – саме тоді вона може спрацювати.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.

Статьи, публикуемые в разделе «Мнения», отражают точку зрения автора и могут не совпадать с позицией
редакции LIGA.net

Добавить комментарий